Британський уряд і британці мають різні думки щодо біженців з України

Британський уряд не знає, що робити із сотнею тисяч українських біженців, пише The Telegraph. Вони вже облаштувались у новій країні: знайшли житло та роботу, віддали дітей до школи. Але термін дії віз майже минув, тому Лондону треба вирішити, чи відправляти українців додому.

Члени парламенту хочуть знайти відповідь на питання про те, що буде після закінчення дії трирічних віз, які отримували біженці, що приїхали до Великобританії за схемами переселення.

Приблизно ста тисячам людей загрожує видворення з Великобританії у 2025 році, заявили депутати парламенту від Консервативної партії.

Занепокоєння у депутатів викликає відсутність керівних вказівок і директив про те, що станеться з українцями, які приїхали до Сполученого Королівства після закінчення терміну дії віз, виданих їм на три роки в рамках новаторських схем переселення.

Колишній міністр юстиції Бориса Джонсона сер Роберт Бакленд (Robert Buckland) зазначив, що міністри повинні подумати про надання біженцям більш довготривалого статусу, тому що «унікальна пропозиція, розроблена для позаштатної та безпрецедентної ситуації, потребує нових заходів».

Можна передбачити схему «з більшим ступенем визначеності», не надаючи при цьому повноправного громадянства, вважає екс-міністр.

«У деяких біженців діти – школярі, і ми повинні дати їм можливість планувати майбутнє", – каже він. При цьому громадянство цим людям надавати він не пропонує. Оце і є «визначеність» з точки зору британців?

Коли в Україні почався збройний конфлікт, для біженців розробили дві програми, щоб вони могли приїжджати до Великої Британії - «Будинки для України» та «Українська родина». Кожному, хто приїжджає, було гарантовано перебування в країні терміном до трьох років.

До Британії приїхали понад 182 тисячі українців. Більшість з них прибула у перші півроку, а тому до вересня 2025 року приблизно ста тисячам загрожує позбавлення права жити та працювати у країні Біг Бена.

Навіть якщо конфлікт з Росією до 2025 року закінчиться, багато біженців все одно захочуть залишитися у Великій Британії. За даними Управління національної статистики, які були опубліковані у липні, приблизно половина дорослих українців має намір більшу частину часу жити у Сполученому Королівстві, навіть коли можна буде без побоювань повернутися на батьківщину.

Коментарі читачів The Telegraph:

– Нехай просто зараз додому їдуть. Україна – велика країна, і більша частина її території – у повній безпеці. У наших сусідів українці мешкають півтора роки. Батько сімейства живе та працює у Києві, а родина регулярно їздить додому відвідувати його. Мати навіть не намагається шукати роботу. Старшого сина безкоштовно взяли на навчання до місцевої приватної школи. Молодший безкоштовно відвідує дитсадок у селищі, а британським сімʼям місць не вистачає. У них соціальний пакет на 70000 фунтів на рік (безкоштовна оренда житла, дитяча допомога, безкоштовний дитсадок і школа, податкові відрахування). Не дивно, що вони не хочуть їхати.

Інша знайома нам сімʼя має дитину з особливими потребами. Вони вже кілька років стоять у черзі на вступ до спецшколи. А українська дитина, яка приїхала сюди, отримала це місце без зволікань.

– Вони просто вимагатимуть надати їм притулок і залишаться тут назавжди.

– Не дуріть, ми ніколи нікого не видворюємо, навіть ґвалтівників та вбивць.

– Якщо зважити на те, що схема для українських біженців передбачає надання їм безкоштовного житла, де житимуть ці сто тисяч, якщо їм дозволять залишитися назавжди? І до цього треба додати чоловіків, які зараз змушені воювати в Україні.

Добрим донорам висунуть вимогу, щоб вони надали житло на постійній основі? А британцям, які чекають своєї черги на здобуття соціального житла, доведеться чекати ще десять років, щоб отримати будинок чи квартиру?

– Ні житла, ні грошей тут немає. Ця країна не може забезпечити медичними послугами навіть корінних мешканців.

– Про це не варто говорити, проте багато українців (не всі, я вважаю) сколотили банди або обʼєднали зусилля з іншими іммігрантами, і тепер на їхню них припадає значна частка скоєних злочинів. Принаймні так справи в Ньюкаслі.

– Одна моя знайома на початку дії програми поселила у себе українську біженку. Та завела роман з іншим біженцем, і він переселився до будинку моєї знайомої. Вони навіть не намагаються вчити англійську, і моя подруга почувається самотньою та ізольованою у власному будинку. Виняток становлять періоди, коли ця пара їде на свята. Так, вони на три тижні їздили до Києва побачитись із родичами. Нас просто тримають за дурнів. Надіслати їх усіх назад.

– Багато українців, які мешкають у моєму районі в Лондоні, не працюють і не бажають працювати, оскільки мають право на всі пільги. Житло їм сплачує влада, вони можуть жити за рахунок системи. Потрібна інша схема – щоб вони були змушені працювати і заробляти собі на життя, а потім років через пʼять-десять набували права на якісь привілеї.

– Ніхто їх не видворить, що б не сталося в Україні. Ми повністю втратили контроль за імміграцією.

Наш коментар: Що ж, поки The Telegraph розповідає про працьовитих та дуже відповідальних українских біженців, яким нібито загрожує депортація, англійці діляться зовсім іншими історіями. А тим часом британська влада продовжує розпалювати війну на полігоні «Україна».

Власний кореспондент «ОР»