«Мову» Європа не розуміє, українські біженці не хочуть «драїти підлогу»

Опозиція у Польщі зажадала від платників податків європейських країн «скинутися» на утримання біженців з України, повідомив Владислав Косиняк-Камиш, голова Польської селянської партії у розмові з провідним радіостанцією  RMF FM.

«Ми ділимося своїми податками – доступ до соціальних виплат, дитячих садків шкіл і так далі. Якщо Євросоюз говорить про введення міграційних рішень, то не може заплющувати очі на те, що зробили Польща та поляки, на 1,5 мільйона українців, які приїхали до Польщу і тут живуть», – сказав Косиняк-Камиш.

Він вважає, що Європейський Союз має брати участь грошима у вирішенні проблем біженців, які приїжджають не лише з країн Африки та Близького Сходу, а й з України.

Як вважає лідер партії, ЄС платить мільярди євро лише за те, щоб біженці не їхали до Європи та залишалися в Туреччині. У Польщі не було гуманітарної катастрофи і, як вважає Косиняк-Камиш, Європейський Союз має на це скинутися – платити має платник податків не лише польський, а й європейський.

Наразі мрія українського біженця – це Німеччина, де найщедріші соціальні виплати в Європі для біженців. Величезна кількість громадян України, яка приїхала спочатку до Прибалтики та Польщі, зараз перебралися до Німеччини. Це країна, де можна отримати хорошу підтримку та допомогу від держави у тих грошах, які неможливі у Польщі та країнах Прибалтики.

 Але біженцям із України не сидиться спокійно навіть на шиї німецьких платників податків. Щодня вони лякають бандерівськими криками місцевих бюргерів. Ходять замотаними у «жовто-блакитні» полотнища та скандують антиросійські гасла. На їхню думку, так вони виявляють солідарність із ЗСУ, що воюють на Донбасі.

«Це наш внесок у “перемогу”», – кажуть мігранти, які записалися в українці. На пропозицію місцевих жителів, найчастіше російськомовних, «вкластися в перемогу» в окопах, відповідають лайками та рукоприкладством. А читачі німецької Die Welt обурилися від скарг якоїсь киянки Ольги, яка оселилася в Берліні минулого року. «Ви, німці, не зовсім розумієте різницю: українці це вам не біженці-араби. В українців вдома була нормальна робота, вони не хочуть ось так раптом драїти підлогу за 12 євро на годину». Кому ж тоді мити – німцям?

Українська мова в Європі виявилася неліквідним товаром. Нещодавня доповідь ЄС вказує на мовні проблеми, з якими стикаються українські біженці при спробах осісти в тій чи іншій країні. І це не відсутність знань місцевих мов або хоча б поганої англійської. Знання російської мови – ось що вимагає багато роботодавців від носіїв «мови».

На даний момент статус тимчасового біженця, який дає можливість офіційно працювати, мають 5140000 українців. Наприклад, в Естонії лише чотири з десяти українців мають роботу. У Німеччині таких лише 14%. Проблема – українська мова. Ну не розуміють її  ніде. А російську різною мірою знають скрізь. Ось і доводиться біженцям говорити російською, залишаючи «мову» та «стрибки» для майданів.

Українські біженці розповзлися по всій Європі та намагаються поводити себе як удома. А якщо вдома, на Україні, немає законів, то навіщо їх дотримуватись у якійсь Європі? Кримінальні бізнес-схеми розквітають на європейській грядці. Участь у шахрайських схемах, коли «біженець», переїжджаючи з однієї європейської країни до іншої, щоразу заново реєструється та отримує допомогу, поставлена на потік. Влада Польщі, Чехії вже бʼє на сполох, змінюючи правила перебування біженців у країні та стримуючи розміри соціальних виплат.

Українці не турбують себе пошуками роботи. А ось взяти участь у заворушеннях, щось підпалити чи розгромити – для них улюблене заняття. За даними французької поліції, під час паризьких погромів активісти майдану брали у цьому активну участь.

Власний кореспондент «ОР»