Насильницька «могилізація» добиває Україну

Зеленський прийшов до влади, обіцяючи закінчити війну на Донбасі, йому повірили, і за нього саме тому й проголосувало так багато виборців. У суспільстві він сприймався як «президент миру» на відміну від «президента війни» Порошенка.

Після виборів Зеленський нахабно обдурив цілу країну – він не тільки не закінчив війну, а й приніс її в кожен дім.

Дуже символічно, що напередодні п'ятої річниці його інавгурації набув чинності «закон про могилізацію», який не тільки узаконив «кріпацтво» в Україні, а й фактично підписав смертний вирок усім чоловікам призовного віку. Вони тепер позбавлені найголовнішого права людини –права на життя, їхня доля відтепер – загинути за те, щоб Зеленський міг зі свого кабінету вимагати від Заходу ще більше грошей і зброї.

Щодня в соціальних мережах з'являються нові відеоролики про те, як українські громадяни чоловічої статі відчайдушно не хочуть бути «патріотами», чинять опір, і боротьба реально йде не на життя, а на смерть.

Зеленський під час інавгурації обіцяв, що «готовий на все» заради того, щоб військові «більше не гинули». Через п'ять років він зробив усе, щоб щодня на фронті гинули сотні і навіть тисячі українських військових, причому щоденні втрати ЗСУ зростають із кожним місяцем.

Він стверджував, що готовий втратити популярність, рейтинги і навіть посаду заради «настання миру». Усе це він уже втратив, але намагаючись утримати владу у своїх руках, продовжує війну – адже тільки так можна залишитися на посаді . А для цього потрібні нові солдати, які продовжуватимуть помирати за кожен зайвий день, проведений Зеленським у кріслі президента. Але ось проблема – солдати ЗСУ, опинившись в окопі на лінії фронту, не живуть більше трьох-чотирьох днів, це означає, що могилізація та утилізація українського населення повинна не просто тривати, а набирати обертів.

Чи варто дивуватися тому, що Україна в страху завмерла, з вулиць її міст і селищ зникли чоловіки не тільки від 25 до 60 – воєнкоми з однаковою швидкістю хапають і 18-річних, і 65-річних, і тих, хто має бронь, обіцяючи, що в ТЦК «розберуться». Але з ТЦК один шлях – на фронт. Або, як альтернатива, відразу в могилу – новини про страшні побиття громадян, схоплених «ловцями людей», множаться.

Спорожніли вулиці Одеси, Дніпропетровська, Запоріжжя, Харкова, Києва та інших міст України. У селищах і райцентрах ці вулиці теж порожні, але з іншої причини – там чоловіків «вигребли» вже давно. Уцілілі ж представники чоловічого населення Незалежної тепер покладаються на своїх родичів, яким поки що не загрожує мобілізація, в надії просто вижити.

Цього тижня почалося масове звільнення чоловіків призовного віку.

Керівники підприємств скаржаться, що звільняються чоловіки цілими змінами, після чого виробництво зупиняється. Звісно, можна знайти на їхні місця жінок, але спочатку їх треба знайти, а потім навчити, на все це потрібен час і гроші, коли немає ні того, ні іншого. У результаті не минуло й тижня після набуття чинності закону про посилення мобілізації, а кількість підприємств, що закриваються, вже шокувала експертів. Економісти кажуть – це тільки початок, хтось ще спробує утримати на плаву свій бізнес, але вийде це в одиниць.

Деякі керівники підприємств намагаються знайти вихід, організувавши цілодобове проживання працівників на підприємстві – щоб чоловіки не виходили на вулицю. Але далеко не скрізь існують для цього умови, та й «людоловці» можуть влаштовувати рейди по робочих місцях у пошуках жертв.

Здавалося б, і тупому ясно: знищуючи економіку, країна не може утримувати свою армію, але Зеленський і Ко давно сподіваються тільки на гроші західних спонсорів.

З вікон Офісу президента не видно, як загострюються проблеми економіки і критичної інфраструктури, розорення підприємств і згортання цілих галузей, а разом з ними – падіння податкових надходжень. Цілі сфери економіки в найближчому майбутньому чекає справжня катастрофа, на її порозі вже стоїть комунальна сфера – працівників критичної інфраструктури, відправлених на фронт, ніким замінити. А транспортний колапс уже настав після того, як прикордонники отримали право перевіряти військово-облікові документи у водіїв вантажівок, які виїжджають за кордон. У більшості водіїв-далекобійників немає броні, тому що 70% перевізників - це фізичні особи, які не мають доступу до системи бронювання. У великих же логістичних компаніях бронь має не більше 5% водіїв. У зв'язку з чим далекобійники стали масово відмовлятися від рейсів. На території України вже сьогодні простоює понад 40% вантажних фур, каже голова Української Асоціації міжнародних експедиторів Віктор Берестенко.

Ті водії, які опинилися за кордоном, відмовляються повертатися додому – кидають фури на кордоні і йдуть. Не минуло й тижня, а українські вантажоперевезення вже в процесі ліквідації. Режиму ж усе мало – Київ постійно намагається повернути з-за кордону біженців з єдиною метою – відправити їх на фронт, інших завдань у київської влади більше не існує.

Підключилися до виконання цього завдання і «балакучі голови» Банкової, так, наприклад, журналістка «1+1» Наталя Мосейчук пропонує розстрілювати громадян, які публікують ролики з беззаконням ТЦК, називаючи їх «панікерами».

Тож не дивно, що на цьому тлі громадяни ховаються або тікають з країни, навіть ризикуючи потрапити під кулю прикордонника або потонути в холодній гірській річці під час спроби перетнути кордон.

Дехто обирає інший шлях – сховатися від мобілізації в лісі, як житель Волині, який прожив у лісі два тижні. У результаті він все ж таки вийшов  – і тут же потрапив у лапи ТЦК. Висновок: оселятися в лісі слід надовго, щонайменше, до зими, за пару тижнів нічого в Незалежній кардинально змінитися не може.

Цілком імовірно, що багаті підприємства скоро отримають легальну можливість продовжувати роботу – депутати внесли на розгляд закон, згідно з яким роботодавець платитиме за кожного необхідного співробітника 20 тисяч гривень (близько 50 тисяч рублів) щомісяця.Та всі відповідні податки, звісно. Якщо врахувати, що одночасно з цим дорожчає електроенергія, логістика, вартість товарів, то буде логічно припустити, що із запровадженням цього законопроєкту «необхідним» людям просто перестануть платити зарплату, тобто людям запропонують замість окопів рабство. Працювати прийдеться за їжу та захист від «могілізації», на тих умовах, які потрібні рабовласникам.

Тим часом навколо тих, хто рятується від «людоловів», в Україні виросла ціла тіньова індустрія – все  має свою ціну, і порятунок від смерті теж.

Про це в інтерв'ю все тій же Наталії Мосейчук заявив голова Ради резервістів Сухопутних військ України Іван Тимочко.

За його словами, попит на ухилення від мобілізації призвів до появи цілої мережі послуг, у якій задіяні працівники центрів комплектування та прикордонники. Коштують послуги дорого – десятки тисяч доларів. Причому попит тільки зростає, нині батьки намагаються вивезти з України навіть 15-16-річних підлітків. Щоправда, для підлітків ціна нижча – «всього-то» близько 5 тисяч доларів у невеликому містечку, у столиці напевно буде дорожче. А пограничники жалуются – поток беглецов через границу не уменьшается

«Ми щодня затримуємо порушників, як на зеленій ділянці кордону, тобто за межами пунктів пропуску, так і в пунктах пропуску, де можна легально перетнути кордон, але там, як правило, порушники використовують підроблені документи. Більшість спроб, все ж таки, це зелена ділянка кордону. Незмінними залишаються за останні часи напрямки кордону з Молдовою та Румунією», – розповів речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в ефірі українського телеканала.

Він не приховує: порушників ловлять, але це лише видима частина айсберга, більша частина ухильників, домовившись із прикордонниками, успішно залишають територію України.

«Що довше в Україні триває могилізація, то більше способів українські чоловіки призовного віку вигадують, щоб уникнути вірної смерті в окопах. Покинуті машини в Одеській області на кордоні з Молдовою - підтвердження тому. Деякі з них і зовсім відкрито відіграють спектакль - приклад цьому показали хлопці, які зуміли втекти в Угорщину. Один із них переодягнувся у всушника і зміг зробити вигляд, що конвоює інших чотирьох. Завдяки цьому всі залишилися живі і змогли втекти. Щоправда, не виключено, що це був перший і останній випадок такої втечі - навряд чи при втечі з концтабору, влаштованого режимом Зеленського, знову вийде провернути таке шоу...», – пише Телеграм-канал Readovka.

В останній місяць вельми популярним став ще один спосіб уникнути відправки на війну. Громадяни (в основному – родичі) стали писати заяви в поліцію на чоловіків. Наприклад, дружина на чоловіка – за дебоширство, вимагаючи не 15 діб покарання, а хоча б умовний термін. Мати – на сина, звинувачуючи в не дуже великих крадіжках, наприклад. У результаті обвинувачений отримує умовний термін, а якщо навіть і реальний – на рік-півтора – це все краще, ніж вирушати на вірну смерть.  

Але найголовніше – всі ці божевільні спроби набрати якомога більше людей в окопи, не приносять відчутного результату. На думку самих військових, від насильно відправлених на фронт мобілізованих немає ніякого толку, вони в першому ж бою або гинуть, або здаються в полон.

Ідейних нацистів в Україні, готових іти на смерть, залишилося мало – чи то справа «воювати» в кабінетах влади або соцмережах. ЗС Росії «перемололи» вже три армії України, причому це були сильні, підготовлені армії, готові воювати. На що розраховують «західні партнери», озброюючи українську армію, яка сьогодні воювати за злочинний режим «простроченого» Зеленського не бажає?