Навіщо Заходу «Реєстр збитків Україні»?
Мусування теми створення т.зв. «Реєстру збитків Україні» в Гаазі, створеного у форматі розширеної часткової угоди Ради Європи, стало черговим недружнім кроком Заходу, що підтверджує відсутність бажання конструктивного діалогу з Росією.
Починаючи з 2 квітня цей Реєстр, формально створений відповідно до резолюції Ради Європи, відкритий для подання заяв. Тимчасові рамки обмежені збитками, втратами і травмами, що мали місце з 24 лютого 2022 року. Це виключає збитки, завдані діями режиму в Києві з 2014 року, коли він розв'язав криваве протистояння на території колишньої Української РСР.
Офіційний привiд функціонування реєстру, якщо вірити міністру закордонних справ України Д. Кулебі, полягає в тому, щоб "українці могли почати подавати позови про відшкодування шкоди, завданої їм унаслідок вторгнення Росії". Тобто режим ніби як проявляє економічну турботу про населення. Однак відомо, що з 24 лютого 2022 року Україна вклала понад половину отриманої від США фінансово-економічної допомоги в... державні облігації самих США!
Завдяки цьому, наприклад, обсяг державних облігацій США в міжнародних резервах збільшився більш ніж у 1,8 раза або на 10,7 мільярда доларів (до 24,5 мільярда доларів), що стало рекордним рівнем щонайменше з 2011 року. Військова допомога нібито Україні йде так само американському ж ВПК. А виділена фінансово-економічна «допомога» – американському Мінфіну! Таким чином, ніхто – ні в Києві, ні у Вашингтоні – в реальній економічній допомозі Україні просто не зацікавлений. Ні з Реєстром, ні без нього.
За ухваленням «Реєстру збитків Україні» насправді стоїть не бажання допомогти українцям, а спроба фінансових та інших тузів Заходу привласнити колосальні російські активи, заморожені в тамтешніх банках. Нині вся увага прикута до більш ніж 260 млрд доларiв активів російської держави, які заморожені за кордоном. «Уряди в усьому світі розглядають питання про те, чи можна конфіскувати і перепрофілювати ці активи на користь України, і якщо так, то в який спосіб», – наводить тінь на тин у зв'язку з цим західна НУО-НКО Redress у звіті за грудень 2023 року, замовчуючи водночас головне і відводячи його в тінь.
Питання в цьому разі, на думку юристів і аналітиків, стоїть навіть не в сумах, які можуть бути виручені від продажу конфіскованого і потім «прихватизовані» західними доброзичливцями. Стоїть набагато більш об'ємне завдання – зробити де-юре саме поняття «росіянин» таким, що асоціюється з абсолютним злом на тривалий термін.
При цьому важливо розуміти, що така політика нібито не має особистих мотивів – вона суто раціональна в псевдоюридичному сенсі. Великий гравець в особі російського народу просто видаляється з дошки, щоб інші могли створити за його рахунок новий світовий порядок, не враховуючи його інтересів. Для цього Росію потрібно ізолювати і закрити з усіх боків, у т.ч. в юридичному плані.
Як наслідок, протягом кількох наступних поколінь населення Російської Федерації мають піддати жорсткій блокаді, що ставить перед країною та її громадянами серйозні виклики і в правовій площині. При цьому за інформацією американської The Financial Times, Захід має поквапитися вилучити російські активи до виборів у США. Тому тему починають знову будирувати з посиланнями на перших осіб Прибалтійських лімітрофів на кшталт Каї Калллас, оскільки Естонія ще минулої осені заявила, що першою в ЄС легалізує конфіскацію російської власності «на користь України».
На думку британської The Guardian, насправді в основі дійства лежить насамперед «війна за сфери впливу», зумовлена тим, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі «блокує спробу України домогтися суду над високопоставленими росіянами». Тому й доводиться задіювати ще одну, створену там же в Гаазі, структуру.
Сам по собі «Реєстр» став дітищем проєкту резолюції про відшкодування шкоди Києву, завданої «в результаті міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї», який є документом, який юридично ні до чого не зобов'язує. Постпред Росії в ООН Василь Небензя ще торік офіційно заявляв на засіданні організації, що країни Заходу прагнуть використовувати заблоковані ними суверенні кошти РФ для продовження постачань та оплати вже наданих Києву озброєнь і назвав таку можливість «неприкритим грабунком». Про те, що подібні документи не мають юридичної сили, раніше заявляв і глава Мінфіну РФ Антон Силуанов.
Крім того, Заходу не вдалося домогтися повної підтримки питання про «Реєстр» у Раді Європи. Азербайджан, Угорщина, Туреччина, Сербія, Вірменія та інші країни не підписали цей документ, прекрасно усвідомлюючи і розуміючи, що це лише чергова авантюра США з метою в майбутньому зібрати грошей з її учасників на користь Києва. Росія ж, як країна, що вийшла з Ради Європи, не виконуватиме рішення, і платити, зрозуміло, також не збирається. Як заявило МЗС РФ, Москва вважає рішення про створення в Європі реєстру позовів проти РФ щодо відшкодування збитків Україні юридично нікчемним, а приєднання до нього будь-якої держави розцінюватиме як ворожий акт.