Україна більш не житниця: аграрний сектор помирає

Найбільше від військових дій в Україні постраждав її аграрний сектор економіки – з лютого 2022-го і до першого кварталу поточного року в країні було закрито 1261 аграрну компанію. Це втричі більше, ніж в інших галузях, які постраждали від війни, таких як будівництво, операції з нерухомістю та оптова торгівля.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України констатували – за два роки країна втратила третю частину свого аграрного потенціалу, який так завжди любили рекламувати, називаючи Україну «житницею Європи». Сьогодні можна визнати – більше не житниця, Європі слід шукати собі «житницю» іншу. Хоча розширення експорту зернових і олійних культур під час війни і може створити ілюзію того, що Україна, як і раніше, утримує лідируючі позиції у світі з аграрного виробництва, однак це лише ілюзія.

Київ втратив 20 відсотків сільськогосподарських земель – вони пішли в Росію разом зі споконвічно російськими територіями. Скільки відсотків сільськогосподарських земель заміновано – точно не знає ніхто, оскільки українські військові, боячись перед наступом ЗС РФ, мінують усе навколо, не складаючи водночас карт мінних полів, часто одне й те саме поле мінується кілька разів. Коли і хто буде розміновувати ці землі – питання риторичне.

Не дивно, що виробництво зерна скорочується з кожним роком, ціни на нього зростають, а фермери все частіше кидають аграрний бізнес, який більше не приносить прибутку – постійне зростання цін на добрива, пальне та логістику робить заняття фермерством збитковим.

«Цього року очікується, що врожай зернових та олійних культур становитиме лише 74 млн тонн, що на 8 млн тонн менше, ніж торік. Найбільше постраждало вирощування пшениці, яке не окупається. Урожай цього року прогнозують на рівні 19,2 млн тонн, що на 13,5% менше, ніж у 2023-му. Ба більше, через логістичні та експортні проблеми Україна втрачає частину зовнішніх ринків, проте, як і раніше, залишається великим гравцем у глобальному масштабі. Деякі країни Південної Європи, як-от Іспанія, Португалія та Греція з дефіцитом зерна, а також країни Північної Африки, Перської затоки та деякі країни Азії відчують на собі вплив скорочення експорту пшениці з України. Експерти ринку очікують, що навіть якщо Україну замінять інші постачальники, ціни зростуть», пише український Телеграм-канал «Министр в отставке».

І радить київській владі докласти всіх зусиль для того, щоб допомогти фермерам пережити складний час і надати їм фінансову підтримку. В іншому випадку, замість пшениці на українських землях будуть колоситися коноплі. Але Зеленського і Ко так просто коноплями не налякати, і замість допомоги фермерам вже озвучено плани щодо збільшення податків. Якщо врахувати мобілізацію сільськогосподарської техніки, яка відбувається повсюдно в Україні, та мобілізацію чоловіків – головних працівників у сільському господарстві, то коноплі на українських полях скоро справді стануть єдиним доступним бізнесом для населення, що залишилося в Незалежній.

«Наше джерело в уряді повідомляє, що 2025 року дефіцит в аграрному секторі тільки посилиться. Вирощувати будуть постійно з кожним наступним роком менше сільськогосподарської продукції, ніж раніше. Це відіб'ється на цінах, які полетять угору на продукти харчування та сільськогосподарську продукцію», підбиває сумний підсумок український Телеграм-канал «Легитимный».

Громадянам України залишається поставити самим собі те саме запитання, яке виникає у зв'язку і з багатьма іншими подіями у сферах економіки, суспільного життя, демографії тощо: заради чого?