Хто і як відбирає та продає українських дітей?

Увеличить шрифт

Україна у різних міжнародних організаціях порушувала питання про нібито незаконне вивезення Росією дітей з непідконтрольних Києву територій. Водночас західна преса пише, а Зеленський мовчить про реальне зникнення сотень і навіть тисяч дітей у Західній Європі, вивезених туди з підконтрольних Україні територій.

Польська правозахисниця Іоанна Пахвіцевич повідомила , що з території України було «продано до Іспанії дитбудинок з дітьми». Дитячий будинок знаходився у селі під Маріуполем, і було там 85 дітей.

І це не один такий випадок, каже Іоанна.

500 дітей з території Донбасу, підконтрольної Києву, були вивезені до Польщі та Ізраїлю маловідомою організацією «Україна без сиріт». Західні «благодійники»? Релігійна організація? Себе вони називають «неопʼятидесятниками». Хто вони насправді? Звідки взялися, хто дозволив їм вивезти дітей? Запитання без відповідей. Багато дітей мають батьків. Але вони не можуть знайти жодних слідів своїх дітей та цієї дивної організації.

Деякі батьки, що віддавали дітей до «європейського табору на відпочинок» теж не мають з дітьми жодного зв'язку.

У Нідерландах повідомляють про зникнення 170 українських підлітків.

Ще 30 чи 40 вихованців іншого українського дитбудинку мали вирушити (за легендою) з Мадрида на Канари, але дорогою зникли. Поліція та влада Іспанії посилаються на якусь громадянку України, яка мала чекати їх на Канарах.

Ще 159 дітей-сиріт було евакуйовано з півдня України до Туреччини, але їхній слід теж загубився. Вони були поміщені до засекреченого готелю в Анталії, нібито з міркувань безпеки, так писало турецьке агентство Анадолу. Подальша доля дітей невідома.

Групу із 43 дітей з України затримали у Литві. Їх вивозили нібито для «усиновлення» до інших країн, але документи були вкрай підозрілими. Дітей відправили під опіку Литовського центру підтримки сімʼї та дітей. Що ж, хоч якась участь у їхній долі.

Про всі ці випадки писали західні газети та інформаційні агентства. Але держава Україна байдужа.

Випадки кричущі та незбагненні. Як може зникнути 170 дітей? Як і кому може бути «проданий» дитбудинок?

Підозри, звичайно, найгірші.

Відомо, що іноді у дітей беруть проби крові, тестують печінку та інші органи. Подібні документи на сотні дітей було знайдено у приміщеннях «благодійних» західних організацій у Маріуполі та Херсоні.

Згідно з доповідями ООН, у світі зараз процвітає торгівля дітьми. Цілі: сучасне рабство, зокрема сексуальне, виробництво порнографії, наркобізнес, дослідження. Можна доповнити – усиновлення збоченцями, чорна трансплантологія.

Цілі такі, що не хотілося б знати, що такі цілі взагалі існують.

Експерти з цих питань, юристи, міжнародні детективи, які займаються пошуком зниклих дітей, стверджують, що торгівля органами, «чорна трансплантологія» з дітьми є досить рідкісним злочином. Але чи захищені від цього явища діти з України, що просто зникають? Хто може відповісти?

Про всі перелічені випадки стає відомо завдяки роботі західних журналістів та правозахисників. Це поодинокі факти. Масштаби «імпорту дітей», напевно, набагато більші. Але українська влада не помічає цієї проблеми.