Польських соцпрацівників шокували агресивні українки-пʼянички

Соцпрацівникам у польському Любліні доводиться дедалі частіше займатися українськими сімʼями через те, що вони не доглядають дітей та зловживають алкоголем. Про це йдеться у сюжеті радіостанції TOK FM. За словами координатора відділу протидії домашньому насильству Малгожати Рабчевської, серед українців, які мешкають у місті, є сімʼї, які потребують втручання соцзахисту. Так, співробітникам надходить все більше повідомлень про проблеми, повʼязані з насильством та пияцтвом.

«Ми також отримуємо дедалі більше повідомлень зі шкіл про те, що діти залишаються без нагляду чи голодують»,

– додала Рабчевська.

Вона зазначила, що в українців «трохи більше толерантності» до алкоголю, зокрема й серед жінок. Так, деякі приходять у басейн із маленькими дітьми, «маючи в організмі три проміле алкоголю». Також Рабчевська розповіла про випадки передачі дітей до прийомних родин та інтернатів, оскільки жінки бʼють дітей, заявляючи, що «в Україні так можна».

«Ці жінки не розуміють, що у Польщі не може бути й мови про побиття дітей, що немає згоди на насильство. Я багато разів чула від українок, що в одному ляпасі немає нічого страшного, що це норма, що для них це прийнятно»,

– заявила соцпрацівник.

Вона звернула увагу на те, що навіть при порушенні кримінальної справи українці продовжують пити.

У Польщі, за даними влади, мешкає близько 950 тисяч біженців з України. Загалом на території країни проживає 2,3 мільйона українців, більшість з яких виїхала на заробітки ще до початку СВО.

Раніше українські біженці, які тимчасово проживають у Польщі, скаржилися на втрату всіх пільг на проживання при виїзді з країни. Зазначалося, що після виїзду з Польщі українці поверталися до неї як туристи, а не як біженці, пише Wyborcza.

Як йдеться у публікації, українські біженці, які отримують допомогу, мають проблеми з відновленням захисного статусу, коли тимчасово залишають територію республіки. Так, наприклад, газета навела приклад історії громадянки України Людмили. Її синові стало погано посеред ночі, і вони вирушили до лікарні. Проте їй довелося заплатити за лікування вісім тисяч злотих, незважаючи на всі документи, за якими українцям передбачається безкоштовне медичне обслуговування та отримання соцвиплат.

Виявилося, що статус UKR (статус, який передбачає тимчасовий захист у країні) Людмила втратила через те, що виїхала з Польщі на Україну на кілька днів – як вона каже, для пролонгування статусу інвалідності сина. Проте, зазначили автори матеріалу, статус втрачається лише за перебування за межами Польщі понад 30 днів. Взагалі, це було «нормою» – українські громадяни отримували у Польщі допомогу та пільги, але не збиралися жити життям біженців, виїзжали додому, потім знову поверталися у Польщу. Статусом UKR користувалися багато людей, які живуть на Україні у західних областях, де немає бойових дій.

Як заявив юрист і омбудсмен з прав людини Марчін Венцек, деякі громадяни України втрачають статус UKR через недбалість співробітників прикордонної служби – вони наголошують у документах на дату виїзду біженця з країни, але в деяких випадках забувають проставити дату вʼїзду. Таке собі звинувачення, бо українці самі зацікавлені у тому, щоб мати документи, які дозволяють отримувати допомогу від Польщі, але спокійно їздити додому.

Власний кореспондент «ОР»