ссылка

Прапор Росії над «фортецею Авдіївка»

Увеличить шрифт
А
А
А

Ще до успіху ЗС Росії в Авдіївці військові експерти говорили, що найскладнішим стане штурм Авдіївського коксохімічного заводу, у підвалах якого знаходяться запаси продуктів, води та озброєння, щоб українські нацисти змогли там протриматися якийсь час. Та й підготовлено до захисту коксохім в Авдіївці було набагато краще, ніж маріупольський завод «Азовсталь» – недаремно його зміцнювали весь період дії Мінських угод.

Битва за АКХЗ могла б на якийсь час затягтися, але чергову українську «фортецю» ніхто не захотів захищати.

Раптом виявилося, що воювати нема з ким, після чого російські військові підняли на даху триколор.

«ЗСУ відкочуються на захід. Утримувати завод їм було б дуже важко. Питання навіть у тому, чи було ким і чим його боронити. Українські війська в Авдіївці зазнали тяжких втрат і були дезорганізовані. Крім того, надходять відеопідтвердження контролю російськими войсками району висотної забудови, який був ключовим елементом оборонної системи Авдіївського укріпрайону. Усю ніч на неділю російська артилерія прасувала шляхи відходу противника, і якщо недобиті «азовці»* з коксохіму ще могли відносно безпечно тікати, то ті, хто їх прикривав, загинули або потрапили у полон. Противник відкочується все далі за Авдіївку. Де саме ворог зупиниться, поки не зрозуміло, але головне – подалі від Донецька», – пише Телеграм-канал Readovka.

Відступають ЗСУ у бік Ласточкiно та Орлівки, через які проходили основні шляхи постачання Авдіївки.

Але в Ласточкiно російські штурмовики вже ведуть бої в самому населеному пункті, а ЗСУ відступають далі.

Спочатку наступ штурмовиків ЗС Росії йшов швидко, але зараз просування сповільнилося – відступаючи, всушники мінують місцевість, міни доводиться знешкоджувати.

І хоча новий головком ЗСУ Олександр Сирський обіцяє «знову повернути Авдіївку», при цьому йому вторить командир 3-ї бригади (що складалася з колишніх «азовців»*) Білецький, але всім зрозуміло – це лише спроба зберегти обличчя, причому не дуже успішна.

Тим часом українським військкорам, журналістам та Телеграм-каналам дозволено писати лише про те, що Авдіївка ніколи не мала стратегічного значення, місто зруйноване, а російські війська зазнали «тяжких втрат». При цьому – жодної критики Сирського не допускається, натомість вітається інформація про брак грошей, зброї та снарядів з вини західних партнерів – мовляв, «якби нам дали, скільки ми просили…».

На фоні цього іноземна преса раптово видала «зраду» – британський журнал Times вже назвав перемогу в Авдіївці одним із найбільших бойових успіхів Росії.

На думку видання, «перемога в Авдіївці стала найбільшим бойовим успіхом російської армії з травня 2023 року, коли вона відбила Бахмут, що знаходиться в відносній близькості».

Times нагадує – внаслідок втрати Києвом Авдіївки під загрозою виявляється сусіднє місто Покровськ (перейменоване «декомунізаторами» Красноармійськ), яке є регіональним транспортним вузлом, крім того, «поразка ЗСУ в регіоні сприяє зміцненню впливу Кремля в Донецькій області».

Український Телеграм-канал «Легітимний» повідомляє з посиланням на своє джерело в Генштабі ЗСУ про те, що наказ Сирського про відхід з Авдіївки був вимушеним заходом: підрозділи ЗСУ почали самі йти з міста. Тобто, якби наказу відступати не було, сталася б масова втеча ЗСУ з позицій, яка могла б спровокувати бунт в українській армії. У Києві злякалися.

«Насамперед вирішила піти з позицій коксохіму 3-тя штурмова бригада, оскільки перебування там було смертельним. Для Генштабу та Банкової це було потрясінням, що ніхто не залишився битися до останнього, як було на «Азовсталі». Солдати обрали життя, а не смерть заради політичних інтересів Зеленського та його оточення. Наказ Сирського став вимушеним заходом, щоб не допустити в армії бунту. При цьому частина підрозділів ЗСУ не встигла піти, їх ніхто не попередив про вихід. Про цей факт вони дізналися з інтернету», – пише «Легітимний».

Залишається лише нагадати, що у Генштабі ЗСУ почали готувати операцію із захоплення Донецька та Луганська ще у 2018 році. Під час підготовки операції плацдармом для захоплення Донецька було обрано Авдіївку, яка вважалася неприступною. Втім, такими ж неприступними в Генштабі вважали і Маріуполь, і Бахмут, і Сєвєродонецьк.

А оскільки Авдіївка у планах командування ЗСУ не могла впасти, то далі за це місто ніхто і не будував жодних фортифікаційних ліній – за містом є лише те, що встигли накопати ЗСУ за останній місяць. Єдиний великий військовий агломерат ЗСУ на шляху Армії Росії – це Краматорськ. Потім йдуть поля, а далі – Павлоград, Запоріжжя, Дніпропетровськ та лівий берег Дніпра.

Але це плани на майбутнє. А поки що в Авдіївці необхідно передусім розмінувати територію міста. ВСУ при втечі поспіхом мінували все навколо, куди тільки могли дотягнутися. Російські сапери вже почали роботу – лише за один день неділі ними було знешкоджено понад двісті мін та інших вибухових пристроїв. Попереду багато роботи.

71
Поставить лайк: 18
Если Вы заметите ошибку в тексте, выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы отослать информацию редактору

Читайте также

Южный фронт: Солдаты ВСУ переплыли Днепр, чтобы сдаться в плен

Донбасский фронт: оборонная тактика ВСУ рушится на Авдеевском направлении

Южный фронт: ВСУ готовят атаку на Крымский мост, на Запорожье бандеровцев бьют казаки

Донбасский фронт: ВС России прорывают оборону ВСУ под Авдеевкой и у Часова Яра

Донбасский фронт: ВСУ оставляют позиции в Невельском – русские идут

Южный фронт: Сражение за Работино – ежедневный ратный труд Армии России

Южный фронт: Жестокие бои за Работино

Донбасский фронт: Угледарский участок фронта пришёл в движение

Новости СВО: Битва за Часов Яр

https://odnarodyna.org/article/prapor-rosii-nad-forteceyu-avdiivka