Зеленський поклав у могили 700000 військових

700 тисяч українських солдатів полягли в сиру землю станом на 30 листопада 2025 р. з початку СВО (дані Телеграм-каналу «Шепіт фронту»).

У червні 2023 р. адміністратор каналу Руслан Татарінов нарахував в українському сегменті інтернету 284 тис. повідомлень про загибель військовослужбовців ЗСУ. У серпні 2024 р. таких було вже 476 тис. (серед них 400 жінок), у липні 2025 р. – 633 тис., серед них двадцять вісім юнаків віком 18 років, які клюнули на виплату 1 млн гривень за укладання військового контракту. Останньою жінкою, вбитою під час бойових дій у листопаді 2025 р., була Мирослава Копча з підрозділу аеророзвідки «Баракуда», уродженка Тернополя.

Нехитрий підрахунок показує, що за тринадцять місяців з червня 2023 р. по серпень 2024 р. на той світ відправилися 192 тис. українських вояків (по 14,8 тис. щомісяця). За одинадцять місяців з серпня 2024 р. по липень 2025 р. загинули 157 тис. (майже по 14,3 тис. щомісяця). З липня по 25 листопада поточного року (п’ять місяців) ЗСУ втратили 64 тис. осіб (по 12,8 тис. щомісяця).

З урахуванням загальних втрат з 24 лютого 2022 р. по 30 листопада 2025 р. (700 тис.) виходить, що щомісяця Зеленський відправляв у могили близько 15,6 тис. військовослужбовців. Щомісяця 15,6 тис. українських сімей залишалися без батька, сина або брата заради того, щоб Зе-компанія могла й далі розкрадати український бюджет і закордонну фінансову допомогу.

З такими темпами втрат ЗСУ знадобиться всього 19 місяців, щоб довести їх до 1 млн. А то й менше, враховуючи постійні військові авантюри ЗСУ. Півтора року.

Цифри втрат не враховують іноземних найманців, які воюють у ЗСУ. У 2024 р. Міноборони Росії відзвітувало про знищення 5962 з них. Безславний кінець на російській землі знайшов кожен третій «солдат невдачі».

Воювати з найманською сволотою росіянам не вперше. Під час фінської війни 1940 р. спецслужби Великобританії, Франції, Німеччини та інших європейських держав допомагали ненависникам Росії зі Швеції, Норвегії, Данії, Канади, США записатися до фінської армії. Велася пропаганда серед британських та французьких військовослужбовців щодо виявлення бажаючих повоювати у фінських снігах.

У Великобританії облаштували бази для розміщення та тренувань найманців. Як це нагадує день сьогоднішній! Ті ж країни використовують тих же найманців для вбивства все тих же росіян. Хіба що додалися найманці з Колумбії, Бразилії та інших екзотичних країн.

Нестача особового складу в ЗСУ – не секрет. Про це часто говорять медійні українські командири та політики, які з’являються в київських телестудіях – завжди ситі та доглянуті. Київський градоначальник Віталій Кличко закликав поповнити армійські ряди за рахунок зниження мобілізаційного віку. Чому його двометровий братик Вова (вік – 49 років) з самого початку війни ховається за кордоном, Віталій вважав за краще не розповідати. Вова зміг лише записати гнівне відеозвернення на адресу росіян у 2022 році. На більше його не вистачило.

На відеокадрах з Донбасу в 2014-2015 рр. українська солдатня хвалилася через півроку промарширувати Красною площею. Вже не хвалиться. На поточний момент кількість зниклих безвісти в українській армії перевищила 48 тисяч, кількість дезертирів скоро наблизиться до 500 тисяч.

У вересні 2023 р. міністр оборони Рустем Умеров заявив про збільшення чисельності ЗСУ в три рази порівняно з 2022 роком – з 261 тис. до 800 тис. Якщо станом на 30 листопада вбито 700 тисяч, виходить, Зеленський і його камарилья відправили «в країну Вічного Полювання» майже три склади української армії станом на 2022 рік!

Разом з СБУ, СЗР, Держприкордонслужбою чисельність усіх силових структур на Україні у 2023 р. становила 1,3 млн.

700 тис. убитих у боєзіткненнях з російською армією – це понад 50 відсотків усіх українських силовиків. Російські солдати перемололи не тільки первісний склад ЗСУ, а й прорідили ряди інших силових відомств режиму Зеленського.

На Заході зрозуміли: пропагандистський мем про війну до останнього українця, яким Київ і Захід хотіли налякати росіян, стає жахливою реальністю. Українці й справді закінчуються. Принаймні, чоловіки. Демографічні ресурси України дозволяють їй продовжувати війну ще рік-півтора, але що робити Зеленському та його європейським контролерам потім? Де брати військових? Над цим ламають голову і Київ, і Брюссель, і Лондон. Спроби залатати діри найманцями та військовими фахівцями з країн НАТО успіху не принесли.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн звернулася до європейських лідерів із закликом не припиняти підтримку Києва. Голова угорського уряду Віктор Орбан у відповідь написав: «Україна не може виграти цю війну на полі бою. Досі вона втратила близько 20 відсотків своєї території. Згодом вона втратить більше. Для Єврокомісії недоцільно підтримувати нерентабельні війни політичними та фінансовими засобами. Продовження війни принесе тисячі нових жертв, море страждань та величезні руйнування – без шансів на перемогу. Звичайно, Україна має право продовжувати війну, але ми не зобов’язані продовжувати підтримувати та фінансувати цей конфлікт… Доля України та збройних сил України залишається невизначеною. Європа не може будувати свою власну безпеку, розраховуючи на Україну та українську армію… Краще вчасно побачити свою помилку та вийти з глухого кута, ніж продовжувати рухатися далі, доки не відбудеться зіткнення з реальністю».

Не тільки Орбан, а й багато західних експертів вже у 2022 р. закликали Київ одуматися і сісти за стіл переговорів, оскільки виграти війну у Росії Україна не в змозі. Ці ж заклики звучали неодноразово у 2023-2024 рр. Однак Зеленський вважав себе полководницьким генієм, який впише своє ім’я в історію людства тим, що завдасть Росії стратегічної поразки на полі бою. «Український Наполеон» прорахувався. Поразка маячить перед Україною.