Порошенкове безмир’я
Чули, Порошенко оголосив на Донбасі перемир’я? Трапилось це після того, як у Мінську про перемир’я не домовилися, бо українська делегація (мабуть, у звязку з результатами першого туру виборів) майже заблокувала діяльність Тристоронньої контактної групи – до столиці Білорусі не приїхав навіть Марчук, голова київських перемовників. Цей хитрий пан вирішив зачекати, бо, судячи з усього, влада може змінитися. І тут треба бути напоготові, як у сюжеті «Весілля у Малинівці» – може, прийдеться терміново знімати пір’я яструба та замість нього вдягати пір’я голуба? А, можливо, щось інше…
За відсутності Марчука (і не тільки) у Мінську перемовини не склалися, про перемир’я вирішили домовлятися у форматі відеоконференції. А тут «гарант» з Берліну як отой чортяка з табакерки! Каже: «Ми підтримали «пасхальне» припинення вогню, яке має набрати чинності 18 квітня за умови забезпечення його виконання з боку РФ». «Ми» – це він з Меркель.
Здавалося, ніби то такий щирий жест з боку президента: він самостійно, не чекаючи, коли перевзується (або ні) хитрий пан Марчук, виступає таким собі миротворцем. Меркель радісно посміхається. Публіка ридає від розчулення. Порохоботи хором вихваляють Петра-Мироносця. Військові на передовій кидають в повітря каски і вітають головнокомандуючого.
Все так, але трішечки не так. Бо насправді оголошене Порошенком перемир’я є безмир’ям. Дивіться самі: по-перше, поки що діючий президент не сказав про те, що він готовий віддати військовим наказ про припинення вогню взагалі. Тобто зовсім. По-друге, порошенкове перемир’я почнеться тільки 18 квітня, за три дні до виборів. Але ж у головнокомандуючого є повноваження припинити обстріли ДНР та ЛНР у будь-який момент – з 12 квітня, наприклад. З тієї самої хвилини, коли він відкрив рота, щоб заявити про свою з Меркель підтримку перемир’я. Цікаво запитати – підтримку кого мав на увазі Порошенко? Самого себе? Бо це ж від нього, а не від Папи Римського цілком залежить, з якого часу припинять вогонь українські вийськові. І якщо Порошенко наголошує на 18 квітні, це означає, що головнокомандувач дає армії відмашку: хай хлопці ще постріляють по містечках та селах Донеччини та Луганщини. Це і є проголошення безмир’я, адже Порошенко зупинити війну може, але… не може. Тому обстріли Донбасу триватимуть – до 18 квітня точно, а потім повториться ситуація з минулими перемир’ями, які розтягнулися… на декілька годин.
Війна для Порошенка – це влада й статки, йому немає ніякого сенсу згортати військові дії, навіть коли земля горить під п’ятами. Тому замість перемир’я – безмир’я.
Тому кожен день доводиться дізнаватися про розтрощені снарядами будинкі та кількість боєприпасів, що прилетіли з боку війскових та інших українських формувань на територію республік Донбасу. З того моменту, як президент України у ФРН оголошував про перемир’я, їх нарахували більше 800. Одразу після «миротворства» Порошенка у Берліні, вранці наступного дня з боку українскої сторони (Мар’їнка) двічі було обстріляно селище Олександрівка, через що поранена у живіт жінка та спалахнула пожежа в сільській хаті. Адже головнокомандувач дозволив хлопцям ще постріляти. До 18 квітня – точно.
Людина, яка п’ять років тому казала, що АТО має тривати години і обіцяла закінчити війну за два тижні, а за фактом поклала у могили 13000 чоловіків, жінок та дітей, взагалі не має права нічого казати про мир, бо це слово вона власноруч втопила у крові безвинних жертв. Порошенківський мир – це війна, перемир’я – безмир’я. Іншого годі й чекати. Але й правду він теж казав, і ми всі її памятаємо. Ось вона, кришталево чиста правда від Порошенка:
До речі, 14 квітня 2014 року, виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов на прізвисько Кровавий Пастор підписав указ №405/2014 про початок АТО на Донбасі. Цей персонаж хоча б не бреше про мир, а відкрито зізнається, що розпочав війну. А зараз хоче вже війни континентальної.
Фото. Світлина Андреа Роккеллі, італійського фоторепортера, вбитого на Донбасі разом з перекладачем Андрієм Мироновим.