Українські біженці у Німеччині не бажають працювати

Увеличить шрифт

Лише 19% українських біженців знайшли у Німеччині роботу, це більш ніж утричі менше, ніж у сусідніх Польщі та Нідерландах. Німці шукають причини настільки повільного працевлаштування. Der Spiegel повідомляє, що опозиція і представники органів муніципальної влади звинувачують федеральний уряд Німеччини в тому, що він припустився помилки, давши українцям особливі права та інтегрувавши їх у систему загального соціального забезпечення Німеччини. Деякі глави муніципалітетів вимагають переглянути це рішення, бо у біженців з України небагато стимулів встати з диванів і знайти роботу.

«Отверезливим» називає свій досвід з українськими біженцями Маттіас Йендріке від СДПН, який очолює земельний округ Нордхаузен у Тюрінгії. На початку конфлікту в Україні Йендріке послав до Берліна автобус, щоб забрати біженців, бо сподівався, що вони закриють потреби його східно-німецького округу, який страждає від нестачі робочої сили. «Я вірив, що українців буде легше вивести на ринок праці, ніж інших біженців, оскільки мають освіту та знання про Німеччину», – пояснює журналу Der Spiegel свої мотиви Йендріке. Реальність, однак, виявилася іншою, і більшість українців живе в країні на допомогу.

Йендріке звинувачує в ситуації федеральний уряд Німеччини, який ухвалив «цілком помилкове рішення». Мається на увазі рішення Берліна, яке передбачало, що з 1 червня 2022 року українські біженці отримуватимуть не звичайні «виплати кандидатам на статус біженця», а будуть інтегровані в систему соціального захисту Німеччини та отримуватимуть так звані Bürgergeld — загальногромадянське соціальне забезпечення, яке майже на 20% вище за звичайні виплати. €502 на місяць на людину, замість €410. Крім того, оскільки українців було відокремлено від інших біженців, «вони змогли від початку отримати окреме соціальне житло, а не жити в комунальних гуртожитках-притулках».

«Тим самим їм зробили надто комфортні умови», — вважає Маттіас Йендріке, «після цього, звичайно, диван приємніший за курси німецької мови». Зі східнонімецьким колегою згоден і Йоахім Вальтер, голова округу Тюбінген з південної федеральної землі Баден-Вюртемберг від партії ХДС. «Прагнення шукати роботу у тих, хто втік з України після переведення їх на загальноцивільну систему соціального забезпечення, значно знизилася», – повідомляє Вальтер. Він розповідає німецькому журналу про ситуацію у його окрузі. Із майже 3400 осіб, які знайшли притулок, працюють тільки 60. Більшість дорослих – 1960 осіб отримують соціальну допомогу, з них лише 720 відвідують безкоштовні курси німецької мови.

Думку Йоахіма Вальтера та Маттіаса Йендріке поділяють й інші глави муніципальних округів Німеччини. Der Spiegel зазначає, що кілька тижнів тому зʼїзд голів німецьких округів звернувся до уряду з проханням, щоб «нові біженці, які прибувають до Німеччини, не отримували відразу загальногромадянське соціальне забезпечення», а були на рівних умовах з іншими біженцями. Голов муніципалітетів нещодавно підтримав і голова Північного Рейну – Вестфалії Хендрік Вюст. «Якщо щось не працює, то необхідно це змінити», – цитує Вюста видання.

Німецький журнал нагадує, що, згідно зі статистичними даними, зараз у Німеччині працюють лише 19% українців, які прибули як біженці та перебувають у працездатному віці. В інших країнах частка зайнятих українців значно більша.

700 тисяч українців у Німеччині отримують загальногромадянське соціальне забезпечення та, «як завжди, є невизначена кількість біженців, які додатково до цього заробляють, працевлаштувавшись нелегально».

Der Spiegel також погоджується, що українці «поставлені в Німеччині вище за інших новоприбулих біженців», оскільки одразу отримують загальногромадянське соціальне забезпечення і не повинні проходити перевірку перед набуттям статусу біженця. Тим часом, уряд тільки нещодавно зміг порахувати, скільки коштує такий статус для українців. Так, міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, представляючи бюджет на майбутній 2024 рік, зазначив, що 700 тис. українців та загальноцивільне соціальне забезпечення для них обійдуться ФРН в €5,5 млрд на рік.

Німеччина має «обговорити делікатне питання», зазначає німецьке видання. Коли восени 2022 року лідер опозиційної ХДС Фрідріх Мерц поставив перед бундестагом питання про «соціальний туризм» з боку українців, на нього обрушився шквал критики, оскільки «зберігалася максимальна солідарність до українців» як з боку суспільства, так і з боку основних політичних сил ФРН.

З того часу в ХДС все більше переконувалися в тому, що питання соціального забезпечення українців вирішується Німеччиною неправильно. «Потрібно прояснити питання, чому у нас у країні кількість біженців від війни, які знайшли роботу, настільки нижча, ніж в інших європейських країнах», — заявляє пресі керівник апарату обʼєднаної фракції ХДС/ХСС у німецькому парламенті Торстен Фрай. «Готовність населення допомогти цим людям збережеться, тільки якщо у них буде враження, що біженці з України спочатку перепробували все, щоб допомогти самим собі», – продовжує політик.

Міністр праці, соціал-демократ Хубертус Хайль пообіцяв українцям «турбопрацевлаштування». За новими планами уряду, які отримують загальногромадянське соціальне забезпечення, вихідці з України повинні будуть кожні шість тижнів звітувати перед муніципальними органами влади про свої дії з пошуку роботи, у свою чергу, органи влади повинні пропонувати більше варіантів працевлаштування. У майбутньому для українців «за недостатньої кооперації виплати можуть бути урізані», – пише німецький журнал.

«Федеральний уряд сприймає тривоги від перевантаженості і втрати контролю над ситуацією через високу кількість мігрантів серйозно», – заявляє Хубертус Хайль у коментарі для Der Spiegel. «Тому ті, хто в Німеччині знайшли захист, тепер мають також зробити свій внесок», – вважає політик.